В умовах  переходу сучасної школи до формування компетентної особистості, коли акцентується увага на особистісно-орієнтованому, розвиваючому навчанні, одним з пріорітетних завдань є формування комунікативної компетентності.

Формування комунікативної компетентності передбачає розвиток не тільки пізнавальної, а й афективної сфери особистості (емоцій, почуттів), що є емоційно-ціннісною складовою даної компетентності.

Крім того, комунікативна компетентність підпорядкована практичній меті - формуванню навиків спілкування, розвитку загальної культури особистості.

Комунікативна компетентність передбачає як усну (дискусія, доповідь, презентація), так і письмову (розуміння і  написання  різного роду текстів) форми комунікацій.

Необхідність розвитку даної компетентності викликана змінами мети і завдань сучасної освіти, намаганням посилити практичну спрямованість навчання, підвищити конкурентоспроможність, життєву компетентність молоді.